Тема: Балада Й.Гете «Вільшаний король». Переплетіння
психологічного, фантастичного та реального в баладі.
Мета: виразно
читати та аналізувати баладу Гете «Вільшаний король»; поглибити знання учнів
про жанр балади; визначити особливості композиції, образної системи, поетичної
мови твору; розвивати навички порівняльного характеру творів, виразного
читання; виховувати оптимізм світосприйняття, гармонійного ставлення до природи
і світу.
Обладнання: портрети
Й.Гете, А.Міцкевича, В.А.Жуковського, М.Рильського, Ф.Шуберта; схема «Балада»;
таблиця «Головні ознаки балади»; репродукція картини І.І.Шишкіна «У лісі
графині Мордвинової»; фонозапис музичного твору Ф.Шуберта «Лісовий цар»; тексти
балади «Лесной царь» В.Жуковського; картки з індивідуальним завданням.
Хід уроку
Природа завжди огортає людей темрявою і вічно пориває до
світла.
Й.В.Гете
Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися
від спокуси все ж таки пізнати її та зрозуміти.
Й.В.Гете
І. Робота з епіграфом.
·
Як на вашу думку,
чи можна судити про прагнення людини,
виходячи з її висловлювань?
·
Давайте прочитаємо
висловлювання на дошці. Що можна сказати про людину, якій належать ці слова?
(це людина, яка прагне пізнати світ, себе в
ньому, проникнути в таємниці природи)
-
Це дійсно так. І
підтвердженням цього є біографія письменника, його творчість. Значне місце у
творчій спадщині Гете посідають балади. Як стверджують учені-літературознавці,
в основі балад Гете обов’язково лежить якась легенда, народне повір’я. Такою ж є і
балада «Вільшаний король», якій присвячена тема сьогоднішнього уроку.
ІІ. Тема і
мотивація.
ІІІ.
Актуалізація опорних знань.
-
Що таке балада?
(при відповіді використовувати схему «Балада»)
-
З баладами якого
автора ми знайомилися раніше?
ІV. Робота з
текстом балади.
1.
Історія створення (випереджувальне індивідуальне завдання учня)
Твір «Вільшаний
король» спочатку був написаний як вступна пісня до п’єси «Рибалка» за мотивами однойменної балади, однак згодом отримав
самостійне значення.
До написання Ґете надихнула данська народна пісня
«Дочка короля ельфів», опублікована в збірнику «Голоси народів у їх піснях»
(1778—1779). Дочка лісового царя, яку зустрів наречений Олуф у нічному лісі,
насилає на нього смертельну хворобу. Олуф не доживає до свого весілля, наречена
бачить його мертвим.
Тут у фантастичній формі знайшов відображення
забобонний страх середньовічної людини перед ворожими силами природи,
таємничими міфічними істотами, втіленням яких є ельфи.
2. Словникова
робота.
Ельфи — це духи повітря, природи, що
можуть жити на деревах, люблять танцювати й заворожувати людей. Ельфи бувають
світлі (добрі) й темні (злі), у них є свої королі, свої володіння, межу яких не
можна порушувати.
3.
Прослуховування балади мовою оригіналу (читає заздалегідь підготовлений учень).
4.
Дослівний переклад Марини Цвєтаєвої.
5.
Читання балади «Вільшаний король» в перекладі
М.Рильського.
6. Робота над
аналізом змісту балади.
Завдання і запитання
до учнів
— Назвіть героїв балади. (Батько, син, вільшаний
король.)
— Де і коли відбувається дія твору? (Дія твору
відбувається в нічному лісі.)
— Який сюжет твору? (Повернення батька із сином додому,
нічні страхи й смерть дитини.)
Усне
словесне малювання.
— «Змалюйте» усно пейзаж, де відбувається дія.
Робота з
репродукцією картини І.Шишкіна «У лісі графині Мордвинової»
-
Який
пейзаж відкривається вам на картині Шишкіна?
-
Яке
враження від побаченого?
-
Що
спільного у побаченому і почутому?
— Опишіть, якими ви уявляєте собі героїв балади.
Читання за ролями.
— Спробуйте
під час читання передати голосом психологічний стан героїв.
Продовження роботи над аналізом
балади.
—Як побудована балада? (У баладі
використовується діалог. Увесь твір (за винятком першої та останньої строф)
побудований на репліках (батько — син, вільшаний король — маленький
хлопчик).)
-
Що, на
вашу думку, є причиною загибелі дитини? (Страх перед
таємничим
нічним лісом. Можливо, причиною була хвороба дитини.)
—Порівняйте психологічний стан
батька й сина, їхнє ставлення до того, що відбувається. (Обоє — і батько, і син
— схвильовані. Але батько, як доросла людина, сприймає світ реально й
намагається пояснити все дитині, в уяві якої виникають різні химерні картини,
що й породжує страх. Можливо, все, що бачиться хлопчикові, є просто його
маренням.)
Індивідуальне завдання.
— Визначте віршовий розмір балади.
Яка його роль у розкритті
сюжету
твору? (Балада написана трискладовим розміром — амфібрахієм з пропуском складів.
Функція ритму досить складна: він відтворює і нерівний біг коня в нічній пітьмі,
і стукіт серця переляканої дитини.)
—
Який
загальний настрій балади? (Дуже тривожний, напружений, навіть трагічний.)
—
Яка
головна думка твору? (Головну думку твору можна інтерпретувати по-різному. З
одного боку, за страхом хлопчика, його мареннями криється одвічна боротьба
життя зі смертю. З іншого, можна сказати, що у творі зображено зіткнення
романтичного та реалістичного світосприйняття.)
—Яке значення
має зображення стрімкого бігу коня? (Біг коня має символічне значення. Він
означає рух життя вперед, який ніколи не припиняється.)
—
Які
фольклорні елементи використовуються у творі? (Використовуються такі
міфологічні образи-символи, як верба, вітер, туман, ніч, пан.)
Творча робота.
Завдання для учнів
—Користуючись «Словником
символів», з'ясуйте значення фольклорних образів, які використовує автор.
(Верба — символ Космічного океану, Всесвіту, Космічної
гармонії; окрім того, це ще символ туги, печалі, трагічної долі.
Вітер — символ духу, дихання Всесвіту, невловимості,
неусвідомленості, швидкості, руйнації і водночас оновлення; вітер, за легендами,—
місце перебування багатьох духів, душ померлих.
Ніч — стихія злих сил, символ
нерозвинутих можливостей, інколи — порятунок від злих сил.
Туман — символ невизначеності шляху,
блукання.
Пан — бог
лісів, отар, пастухів, покровитель усієї природи, зображувався у вигляді
напівлюдини-напівцапа — з хвостом, ріжками, бородою; навколо нього танцювали.
німфи (другорядні божества, що жили на деревах, у воді, у горах) і сатири
(лісові й гірські божества нижчого рангу, які уособлювали первісну, грубу силу
природи). Коли хтось порушував його спокій, Пан наганяв на нього страх (звідси — паніка, панічний тощо). Інколи слово «Пан» тлумачиться як «Всесвіт».
Вбачали в ньому якесь божество, розлите у всій природі, творця й володаря
всього сущого. Частіше Пана вважали злим духом. (Можна продемонструвати учням
репродукцію картини М.,Врубеля «Пан»).)
V. Прослуховування
грамзапису музичної балади Ф. Шуберта «Лісовий цар».
— Який характер музики?
— Чи схожий він із загальним настроєм балади?
Коментар до музичного твору.
Музична балада починається
великим фортепіанним вступом. Далі йде вокальний вступ та передмова, що
ведеться від імені особи розповідача і створює похмурий тон. Мелодія передає
тривожні нічні події, переживання героїв. Вона дуже динамічна, вокальні
можливості співу] допомагають розкрити поведінку батька, сина, лісового царя.
Коментар учителя до балади Й. В. Ґете «Вільшаний король».
Ґете своєрідно опрацював
датську народну баладу, поєднавши її із сюжетом про Вільшаного короля, персонажа
німецьких народних казок. Цей образ споріднений з поширеним образом українських
народ них казок та легенд — Лісовиком.
У порівнянні з попередніми творами поета, де
природа виступає благодатною і життєдайною силою, у баладі «Вільшаний король»
вона стає втіленням таємничих сил, невідомих і ворожих людям. Саме тому
реалістичний план оповіді (повернення батька з сином додому) накладається на
фантастично-міфологічний (поява вільшаного короля), що породжує трагізм, напруженість сюжету. Атмосфера тривоги,
страху лихих сил підкреслюється також тим, що дія відбувається вночі, в лісі де
реальні предмети та явища набувають казковості, алегоризму.
У баладі тісно переплітаються реальний та ірреальний
світи. Це переплетення відображає два погляди на один і той же предмет чи явище:
цар — туман, заманювання вільшаного короля — колихання гілля, дочки лісового
царя — верби.
Невипадковим є ймення вільшаного короля. Прикметник
«лісовий» дещо звужує значення узагальнюючого образу володаря природи. А
іменник «король», а не «цар», ближче до фольклору, підкреслює національну
своєрідність балади.
Відомо, що вільха росте біля води, на вологому ґрунті. Тобто це образ, в якому
поєднуються в єдине ціле земля й вода. Отже, образ вільшаного короля є
втіленням самої Природи, володарем усього, що існує: води, землі, рослин, тварин,
людей, що підкреслює прагнення поета вийти за межі казкового, міфологічного
змісту й утвердити філософські ідеї.
У баладі спостерігається
драматичне зіткнення двох начал: реального і фантастичного, життя і смерті, відчаю
й надії, буденного та інтуїтивного. У цьому конфлікті беруть участь дитина і
дорослий.
Батько й син по-різному сприймають світ. Дорослий
чоловік не вірить у чудеса, його світосприйняття відзначається врівноваженістю,
поміркованістю, раціоналізмом. Він любить сина й усіляко намагається розвіяти
його страхи. Дитина навпаки, сповнена хвилювання, страху
інтуїтивного відчуття впливу якихось невідомих сил.
Смерть хлопчика ніби підтверджує його правоту.
З іншого боку, у творі відбувається конфлікт
вільшаного короля і малюка. Мова лісового царя сповнена містичної сили. Це
неначе голос самої Природи, яка може поглинути все навколо, навіть людину. З
підтексту балади можна зрозуміти жорстокість «хвостатого пана»: можливо, люди
якось порушили його спокій, а ширше — природну гармонію. А може, у символічній формі
(розмова вільшаного короля з хлопчиком) автор втілив вічне протистояння людства
і природи й водночас потяг їх до злиття.
Символічним є й образ дитини. З тексту відомо, що в
душі хлопчика існує конфлікт: невідома, таємнича сила природи і вабить його, і
разом з тим жахає. Дитина уособлює людство, що не знайшло гармонійних
стосунків з природою, зі світом, із самим собою. Цим і пояснюється трагічний
кінець балади.
VІ. Робота
з різними перекладами. Порівняльний аналіз.
Виразне
читання балади В.Жуковського «Лесной царь»
-
Автору якого перекладу вдалося
зберегти німецьку специфіку твору?
Переклад В. Жуковського досить точно передає текст
оригіналу, але має романтичний підтекст. Це підкреслюється тропами: «пленился красотой», «цветы бирюзовые», «из золота слиты чертоги» тощо.
Переклад
П. Куліша вирізняється національною забарвленістю (автор
використовує героїв національних міфів, слова народної української мови:
«вітласта», «се», «царівни-вільхівни», «на вітті гойдати, коточка співати»
тощо.)
Переклади Д. Загула та Б. Грінченка більш
нейтральні, у них часто використовуються етнографізми: «у довгій киреї»,
«одіяння» (одяг), «вжию» (жити) та ін.
Категорія:
Уроки зі світової літератури | Додав:
ладижанка (27.03.2011)
| Автор:
Рахнянська Н.Ф. E